Закладання школи сталося в 1928 р.

Клеванську школу(тепер ЗОШ №1) будувала гмина-сеймик, будівельний матеріал привозився за рахунок шарварку, бо держава на це гроші не відпускала.

Закінчено будівництво в 1933р.

Першими вчителями працювали: Редліх П.В., Савчик Г.М..

До 1939р. при панській Польщі, це була єдина семирічна школа в Клеванському районі. В селах були переважно так звані одно класові школи з одним вчителем.

В школі працювало 7 вчителів.

Викладання велося на польській мові.

Українська мова викладалась як предмет і не була обов’язковою.

Крім інших предметів викладалась релігія (католицька) і так звана «наука про сучасну Польщу». Програма була побудована на культурі буржуазної Польщі.

За національністю переважали учні-євреї (діти торговців) та поляки (діти службовців).

Українців було порівняно небагато, це були діти заможних селян.

Всі учителі мали освіту учительської семінарії. Методично учителі були підготовлені відносно добре, але як викладачі окремих дисциплін, зрозуміло, не могли дати відповідної підготовки.

В 30-х роках були запроваджені «Вищі учительські курси» в Варшаві для викладачів V-VII кл.

Директором школи майже за весь час існування за Польщі був пан Панхерик. Він викладав фізику, малювання і ручну працю.

З учителів – українців був Куцевич (математик), вчителькою I-IV кл. працювала Савчик Г.М.

Вчителі-українці, особливо в II пол. 30-х років майже всі були звільнені.

ДІЯЛЬНІСТЬ ШКОЛИ З 1944 Р.

Після звільнення смт.Клевань 1 та інших сіл Клеванського району від німецько-фашистських окупантів школа почала працювати з 10-го березня 1944 р.

Директором школи (за наказом Клеванського райвно) був призначений Борис Наумович Савчик.

Працювало 10 класів. Класоводами I-IV кл. працювали: Савчик Г.М., Бусел М.М., Євушко Н.М., Фінкевич Є.А.

В V-VII кл. працювало лише 5 вчителів, а саме: Максимчук П.Д., Рачкелюк М.Р., Редліх Л.В., Жмудовський Б.А., Преварський П.Ф. Жоден з вчителів, які працювали в V-VII кл., не мали відповідної освіти.

З 1-го березня 1944 р. кількість учнів збільшилась. Навчальний рік розпочався з 20-го грудня 1944 р. Заняття проводилося до 13-го липня 1945 р. По скороченій, очевидно, програмі.

Директор школи Савчик Б.Н. часто хворів, тимчасово виконували обов’язки директора Гаврильчик Є.А., Максимчук П.Д., а пізніше працював директором школи Преварський П.Ф.

Згідно з наказу Ровенського облвно з 30.VIII.1945 р. директором школи працював Виговський Федір Костянтинович.

В 1945 р. навчання розпочалося нормально – 1-го вересня. Працювало 13 кл. (5х-2, 6х-2, 7х-2, 8х-2, 9х-2 та 4 молодших).

Вперше, 13-го вересня 1945 р. відкривається 10-й клас.

Школа була більш-менш укомплектована , але умови навчання ще залишалися важкими: приміщення напіввідремонтовані, шибки вікон забиті здебільшого фанерою, подвійних рам не було, водяне опалення слабо гріло і т.д.

Наочних посібників з навчальних предметів не було. Навчальний рік закінчується 18-го червня .

4 липня 1946 був здійснений випуск 10-го класу, який закінчили 9 учнів.

В 1946-47 pp. школа була укомплектована педагогічними кадрами, надісланими з Міністерства освіти. Всього працювало 20 учителів.

Навчання проходило краще, ніж в попередні роки, але приміщення школи і матеріально-технічна база була в занедбаному стані. За цей рік часто змінювалися директори.

Виговський Ф.К. працював до 20.ХІ.1946 р.

Замінила його Могілевцева І.М., яка працювала до 27.ХІ.1947 року.

З 1.VII. 1947 р. директором призначено Бугрія Григорія Івановича.

Випуск учнів 10-го кл. проводив директор школи – це був другий післявоєнний випуск. Атестати зрілості отримали 17 учнів.

В підготовці школи бо навчального року діяльну участь брали батьки.

Школа почала навчання в 1948-47 р. в цілком відремонтованому приміщенні, повністю укомплектована педкадрами. Навчання проходило в нормальних умовах. Почала працювати при школі бібліотека.

Територія школи в той час була дуже мала (майданчик біля школи площею 250 м2).

В наступному навчальному році школа домоглася розширення території, райвиконком виділив ділянку землі при школі, де влаштували стадіон та навчальні дослідні ділянки, посадили сад.

З року в рік виконувався закон про обов’язкове семирічне навчання. Вчителі приділяли велику увагу справі організації міцного учнівського колективу, на який можна було б обпиратися у своїй навчально-виховній роботі.

Зміцнювалася матеріальна база.

Фізичний кабінет поповнився фабричними наочними посібниками.

Для поліпшення викладання біології в 1952 році при школі побудували теплицю.

В 1945 році школа своїми коштами побудувала інтернат (дві кімнати і кухня), в якому в 1955 р. влаштували шкільні майстерні по дереву і металу.

В 1955 р. під час літніх канікул школа побудувала новий будинок, де колись стояла стара хата.

Цей новий будинок побудований для інтернату. Але так як при школі не було хімічного кабінету, то його в цьому будинку і розмістили.

Буфет при школі працює з 1950 р.

В травні 1956 р. організовується робота шкільної їдальні. Учні одержують гарячі сніданки під час великої перерви, як в першу, так і в другу зміну.

За час з 1945 р. по липень 1957 р. школа дала відповідну освіту 1026 юнакам і дівчатам, а саме: закінчили курс семирічної школи і одержали свідоцтво – 651 учень.

Діяльність Клеванської середньої школи №1 у 70 – 80 p.p.

Бугрій Г.І працював директором школи до 1963 р. Період з 1947 по 1963 рік був для школи періодом організованого та якісного підвищення навчально – виховного процесу. Директор школи Бугрій Г.І. і вчителі Волікова М.А., Слуніна С.М., Горлінська B.C. отримали звання Відмінника народної освіти УРСР.

З 1964 по 1972 р. Директором школи працював Головатюк Р.К.

В 1970 р. реорганізовано початкову Дерев’янську восьмирічну
школу. Учні 4-8 кл. с.Дерев’яне зараховуються учнями Клеванської середньої школи. Нараховується більше 800 учнів , назріває потреба добудови. За період з 1972 по 1982рр. (директор школи Опанасюк М.І.) добудовують ще чотири класні кімнати та допоміжні приміщення і зал їдальні на 145 посадочних місць.

Педагогічний колектив омолоджується .

З 1982 року директором школи працює Шевчук І.А. На даний момент навчається 529 учнів, працює 38 вчителів, з них 34 мають вищу педагогічну освіту.

Всього за період з 1946 по 1983 рік атестатами про середню освіту одержали 2340 чоловік. З них 7 стали науковцями , 163- вчителями. З них 11 працюють у своїй Клеванській СШ №1, 16 навчаються у педагогічних інститутах, готують себе до праці на ниві освіти.

Діяльність Клеванської СШ №1 у 1980-85 рр.

У 1985-1986 навчальному році педагогічний колектив втілював у життя Реформу загальноосвітньої та професійної школи. У школі успішно діяв клас шестирічок під керівництвом Нестерук М.М.

По наслідках атестації вчителька фізики Чайківська О.С. нагороджена значком “Відмінник народної освіти”. Підтвердила звання “старший вчитель” викладач географії Горлінська B.C. Грамоту УРСР отримала Колесніченко Н.І.— учитель української мови та літератури.

На районних предметних олімпіадах з хімії , фізики , англійської мови учні нашої школи стали призерами.

З року в рік спортсмени школи є переможцями районних та обласних змагань. Реформа ставить перед школою важливі і складні завдання :

— підвищення виховної функції школи;

— зміна структури школи;

— посилення трудового виховання ;

— залучення до виховання підростаючого покоління , трудових колективів і сім’ї;

— підвищення авторитету вчителя.

Діяльність Клеванської СШ №1 у 1986-1994 рр.

Педагогічний колектив у постійному творчому пошуку: як навчити краще , як зберегти в учнів інтерес до знань.

В червні 1986р. школа проводить сороковий випуск з участю перших випускників 1941р.. Серед них Куцевич В.Т.- вчитель -пенсіонер Новоставської школи.

В колектив приходять молоді вчителі. З 1987р. директором стає Дзятко Юрій Володимирович. Під його керівництвом відновлює роботу духовий оркестр.

У 1989р. школа приймає на навчання 30 дітей з Вірменії. Вони навчалися у 1-11 класах разом з нашими учнями. Учні, вчителі, працівники школи проявили щедрість, людяність, приязність.

Педагогічний колектив намагається зберегти головну традицію школи — добре вчитися.

З 1992р. директором був випускник школи Карп’юк Олександр Петрович.

Історія школи нараховує 50 років з 1944р. за стільки років через її стіни пройшло тисячі дітей Клеванщини.

Серед випускників -науковці, військові, лікарі будівельники, працівники полів і ферм , звичайно, вчителі.

Серед молодих вчителів школи – значна чистина її випускників.

В березні 1994 року педагогічний , учнівський та громадськість відзначили 50 річчя відновлення діяльності школи.

З цієї нагоди було проведено зустріч випускників всіх поколінь , велика педагогічна рада та спортивні змагання . Гості поділилися своїми спогадами про школу, зустрілися з вчителями та своїми ровесниками.

На великій педагогічній раді завучем школи Прядуном П.П. змальовано педагогічний портрет школи, який складався протягом 50 років.

Виступали ветерани праці, колишні вчителі школи.

Діяльність Клеванської ЗОШ №1 в 1995-1999 p.p.

В 1995 р. педагогічнії колектив працював над проблемою: “Формування людських цінностей через школу і сім’ю засобами народної педагогіки”. В школі нараховується 485 учнів, працює 35 вчителів. Серед них – вчителі-методисти: Демчук Л.А., Коломис В.М., Прядун П.П.

Значна частина учнів навчається на відмінно та на “4” і “5”. Учні школи є активними учасниками та призерами районних та обласних олімпіад.

Учні школи люблять спорт. Під керівництвом вчителя фізичного виховання Демчук Л.А. займають призові місця на спортивних змаганнях.

З 1991 по 1998 рік школа дала путівку в життя 231 випускнику. З них 15 отримали золоту медаль, 8-срібних, 25-грамоти за особливі успіхи у вивченні окремих предметів. 53 % цих випускників закінчили або навчаються у престижних вузах України.

Починаючи з 1996 р. школа переживає, як і вся держава, економічну кризу: регулярну невиплату заробітної плати, відмову держави фінансувати капітальний ремонт, страйк вчителів. Педагогічний колектив, фактично, працював на ентузіазмі, навчає і виховує дітей.

Школа, з ініціативи її директора Карп’юка О.П. має 3 га орної землі, сад. Це дає змогу безкоштовно харчувати учнів, оскільки держава відмовилася від цього.

Діяльність Клеванської ЗОШ № 1 в 2000-2008рр.

Педагогічний колектив працює над такою проблемою: “Організація самостійної пізнавальної роботи учнів, як основного виду діяльності. Виховання особистості учня як громадянина України.”

В школі навчається 494 учні, працює 41 вчитель.

Серед них вчителі-методисти: Демчук Л.А., Коломиє В.М., Шмалюх В.І. Старші вчителі: Середа Н.М., Марцинковська Г.С., Ящук І.В., Ящук Л.К., Крижовець С.Ф., Фінчук С.М., Осіяненко М.А.

Вищу категорію мають: Слива О.В., Наумець Л.В., Робітницька Л.І., Рябченюк В.М., Фінчук Г.П., Мелянчук М.С., Алєксєєнко Н.А., Гринчук Л.П., Ківінська В.В.

Колектив поповнився молодими вчителями: Бойко С.В., Глінчук Ю.О., Лобащук О.В., Крук Н.Р., Корсюк І.А., Шило О.П.

Значна частина учнів має високий та достатній рівень знань. Учні школи приймають участь у районних олімпіадах.

Є призери: Рачкелюк М. 10-А кл. біологія III м., Середа А. 10-А кл. фізика, англійська мова III м.,

Середа І. 7-А кл. фізика III м., Білик О. англійська мова II м.

Учні 4-Б кл. перемогли в номінації “Юне обдарування”:

Ярмак О. укр. мова III., Дубровик О. математика. II м.

Школярі є активними учасниками районної спартакіади.

Призові місця є з шашок, шахмат, баскетболу (дівчата), волейболу, легкоатлетичного кросу.

За цей період школа випустила 158 випускників.

З них золоту медаль отримали 13 учнів, срібну – 7.

Нагороджені грамотами за особливі успіхи – 23. (2001)

Більшість з них навчається в вищих навчальних закладах.

У 2001 р. в школі відкрито шкільне лісівництво.

Директором школи з 2001 по 2008р. працював Середа Юрій Гаврилович.

В 2007-2008 н.р. за сприяння райдержадміністрації та Корпусу Миру США в Україні в школі створено МЕДІА-ЦЕНТР для вивчення іноземних мов та інших шкільних предметів.

В 2008 р. директором школи призначено Конончук Оксану Василівну.

Добрими словами згадують школу випускники.

Мороз Тетяна: ” Школо моя! Радість моя! Невпізнаною зробили тебе роки, а ти в моїй пам’яті живеш такою, якою побачила тебе вперше, коли ступила на твоє подвір’я… В школі нас ведуть до пуття хороші і привітні вчителі. З впевненістю можу сказати, що вчителів не забувають. Усі вони – моя вдячна учнівська пам’ять… Мені приємно, до сліз радісно заходити в ці суворо холоднуваті стіни, блукати самотньою і згадувати, згадувати…”